1. Я виходжу з будинку. Що треба мати при собі?
Найголовніше: обов’язково візьміть паспорт чи ID-картку. Тобто документ, який дозволить встановити вашу особу під час перевірки, рекомендує пресофіцер військової служби правопорядку Збройних сил України Володимир Потапов.
Підстави для їхньої перевірки однакові, чи пересуваєтеся ви в транспорті чи пішки, пояснює LIGA.net голова відділення Асоціації адвокатів в Одеській області Віктор Сизоненко.
Тримайте документи при собі, їхня відсутність може призвести до адміністративного затримання для встановлення особи у порядку ст. 263 КУпАП – до трьох діб.
2.А показати паспорт у Дії можна?
Краще носити паперовий документ. Далеко не у всіх військових є технічна можливість верифікувати електронну версію.
3. На вулиці підходить людина у військовій формі та просить документи/телефон. Що робити?
Якщо це відбувається не під час комендантської години, не на блокпосту і це не наряд поліції “за формою”, то можна з упевненістю сказати, що такого не повинно бути, стверджує Потапов.
“Однак не потрібно намагатися щось з’ясовувати. Краще після контакту підійти до найближчого блокпосту і повідомити про цю людину, максимально докладно її описавши. Якщо людина попросила зателефонувати, потрібно запам’ятати номер, на який вона телефонувала”, – пояснює він.
Зустрічно вимагати документи від людей, одягнених у військову форму, – точно не варіант, каже боєць тероборони, який погодився поспілкуватися на умовах анонімності.
4. Йду повз блокпост як пішохід. До чого треба бути готовим?
Блокпост – місце перевірки не лише автомобілістів. Тож не дивуйтеся, якщо у пішохода попросять показати документи. Серед основних завдань блокпостів, передбачених законодавством, – виявлення коригувальників вогню, розвідників, диверсантів та ворожих груп, які намагаються прорватися у тил тощо. Тому перевірка документів та інші дії, спрямовані на встановлення особи на блокпостах, є абсолютно законними, каже адвокат фірми “Сергій Козьяков та партнери” Андрій Пилипенко.
Головна рекомендація – заховати мобільний телефон. Навіть якщо ви просто розмовляєте телефоном і нічого не знімаєте.
На блокпосту не знають, чи ви знімаєте або просто йдете з телефоном. І можуть виникнути запитання. Зараз запроваджено кримінальну відповідальність за знімання наших військових, – нагадує Потапов.
“Якщо ти йшов повз важливий об’єкт і тримав у цей час в руках телефон, то тебе можуть зупинити й попросити показати фотографії. Тому що ти міг під виглядом розмови робити знімки”, – пояснює логіку військових боєць тероборони.
Юрист Сизоненко каже, що військовий може забрати телефон/камеру, якщо після перевірки встановить, що з них велося знімання забороненого об’єкта. У зв’язку з обмеженням таємниці листування вимога про надання телефону для огляду може розглядатися як законна, пояснює адвокат.
За його словами, порядок втручання в таємницю листування під час воєнного стану не визначено на нормативному рівні. Щоб уникнути непотрібних конфліктних ситуацій, краще давати засоби зв’язку для огляду, якщо така вимога коректна та обґрунтована.
5. А якщо я машиною? Як швидко та без проблем пройти перевірку на блокпосту?
Перша рекомендація від ЗСУ – прибрати з автомобіля відеореєстратор, а під час під’їзду до блокпоста сховати телефон.
Також необхідно скинути швидкість, вимкнути фари та не виходити без дозволу. Підготуйте документи для перевірки.
“Часто бувало, що людина під’їжджає та дивиться з німим питанням на обличчі: чого ви хочете? У військового це вже викликає реакцію, – розповідає боєць тероборони. – Заздалегідь підготовлені документи спростять життя і вам, і людям у черзі за вами”.
Також на блокпосту краще, якщо є змога, привідкрити заднє бічне скло, оскільки військові часто перевіряють салон, і приготуватися до можливого огляду багажника.
На запитання військових відповідайте чітко та ввічливо. “Можуть запитати, куди прямуєте. Якщо людина відповідає, що додому, то можуть запитати адресу. Деякі реагують не завжди правильно: “А навіщо вам знати?” Насправді це потрібно, щоб зрозуміти, наскільки людина орієнтується на місцевості”, – додає боєць.
У разі агресивної поведінки, відмови надати документи для перевірки або виконати інші вказівки військових, ви, як мінімум, можете бути затримані та доставлені до відділення поліції для складання адміністративного протоколу, каже Пилипенко.
Юрист Сизоненко радить максимально сприяти військовим у виконанні їхніх завдань. “Зараз усі перебувають у напрузі, тому не слід очікувати дуже доброзичливої поведінки, – пояснює він. – Блокпости – це не ресторан, а військові – не офіціанти”.
6. Не встиг повернутися додому до початку комендантської години. Що на мене чекає?
Якщо ви залишилися на вулиці після початку комендантської години – у вас мають бути документи та чіткі пояснення.
“Інакше ніч ви проведете не вдома, – попереджає Потапов. – Ми вже місяць живемо у стані війни. Якщо людина не хоче дорослішати самостійно – їй у цьому допоможуть військові”.
Його слова підтверджує боєць тероборони. У комендантську годину без спецперепустки ви повністю на милості людини, яка вас зупинить, каже він. І навіть наявність документів та прописки, що вказує на те, що ви живете в сусідньому будинку, може не допомогти. Як варіант – до ранку вам доведеться провести час на блокпосту.
7. А якщо я евакуював рідних машиною і не встиг до 20:00?
Найімовірніше, доведеться припаркуватися та переночувати на блокпосту, каже Потапов. Їхати далі – точно не варіант, ви автоматично стаєте підозрюваним як можливий диверсант.
За словами Сизоненка, для порушників комендантської години, які мають при собі документи та не вчиняли правопорушень, не передбачено конкретної відповідальності, крім обмеження переміщення або адміністративного затримання.
8. Чи можуть військові забрати у мене автомобіль?
Законодавство дає таке право військовим, але на практиці за місяць війни Потапов не пригадує жодного подібного випадку.
“Якщо ви їдете кудись із сім’єю й у вас в машині купа речей, то ніхто у вас автомобіль не забере, – запевняє він. – Якщо ви їдете один, то це може бути в дуже екстраординарному випадку, коли йдуть бойові дії та потрібно доставити пораненого”.
Співрозмовник у теробороні також не стикався з таким і називає це “дикістю”. Особливо в Києві, де військові для подібних цілей використовують заарештовані автомобілі, яких вистачає.
Тим більше що з примусовим відчуженням майна на користь військових – не все так просто. Воно можливе лише за рішенням військового командування – а це рівень не нижчий від командира частини, тож слід вимагати формального рішення.
Відчуження відплатне, закон вимагає попереднього повного відшкодування вартості майна. Але на практиці не варто розраховувати на попередню компенсацію, особливо у регіонах з інтенсивними бойовими діями, каже Пилипенко.
Якщо попереднє відшкодування неможливе, то особа, яка проводить відчуження автомобіля, гарантує подальше відшкодування вартості майна, додає Сизоненко.
Відчуження фіксується в акті, який підписується власником майна/його представником – та уповноваженими особами військового командування та органу, який погодив рішення. Акт скріплюється печатками військового командування.
“Отже, військовий не може просто висадити громадянина з автомобіля, якщо це не обумовлено негайною необхідністю, пов’язаною із захистом України”, – резюмує Сизоненко.
Виплата компенсації за відчужене майно за умов воєнного стану розглядається військовим комісаріатом. Відмовити у розгляді заяви про компенсацію не можна, а відмова у виплаті може бути оскаржена у суді, пояснює Пилипенко.
9. Чи маю я права, які навіть у воєнний час не можна порушувати?
Є низка прав і свобод людини, які не можуть бути обмежені навіть у воєнний час. Зокрема, право на повагу до гідності людини, право на житло, судовий захист, презумпцію невинуватості, право не виконувати явно злочинні розпорядження чи накази.
Воєнний стан не може бути підставою для катувань, жорстокого або такого, що принижує гідність, поводження або покарання.
10. Куди звертатись, якщо я вважаю, що мої права були порушені?
Якщо вам здалося, що представники силових відомств поводилися неповажно, порушували ваші права, – слід скаржитися насамперед командиру підрозділу, де служить порушник.
Якщо така інформація невідома – зверніться до комендатури чи військової адміністрації. Також можна звертатися за телефоном гарячої лінії Міністерства оборони та ЗСУ – 0800 50 04 42.
“Пам’ятайте: ваше право на професійну допомогу не може бути обмежене під час воєнного стану. Звертайтеся до адвокатів та вимагайте реалізації такого права”, – пояснює Сизоненко.
Матеріал підготовлений LIGA.NET та спеціальним кореспондентом Юрієм Смірновим у партнерстві з Freedom House Ukraine у рамках проєкту “Громадський контроль над органами безпеки в Україні”.
Інші статті по темі Україна можна знайти тут